П О Л О Ж Е Н Н Я
ПРО ПОСТІЙНО ДІЮЧИЙ ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД
ПРИ ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ ГРОМАДСЬКІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ
«ПРАВО ТА ОБОВ'ЯЗОК»
Стаття 1. Загальні положення
1. Це Положення визначає порядок організації та діяльності утвореного на підставі рішення Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок» постійно діючого третейського суду з найменуванням «Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» (далі - Третейський суд).
2. Третейський суд є постійно діючим третейським судом.
3. Третейський суд є самостійним, недержавним, незалежним, що здійснює свою діяльність згідно з Законом України «Про третейські суди», відповідно до Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, цього Положення та Регламенту Третейського суду.
4. Третейський суд утворюється без статусу юридичної особи. Третейський суд може мати печатку, кутовий штамп та бланки зі своїм найменуванням.
5. Третейський суд визнається утвореним з моменту його державної реєстрації.
6. Третейський суд створюється без обмеження терміну діяльності.
7. Доходи і витрати Третейського суду є складовими кошторису доходів і витрат Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок».
8. Порядок та правила розгляду справ у Третейському суді встановлюється Регламентом Третейського суду.
Стаття 2. Засновник Третейського суду
1. Засновником Третейського суду є Всеукраїнська громадська організація «Право та обов'язок», зареєстрована Міністерством юстиції України 25.04.2008 р., свідоцтво №2891, код ЄДРПОУ 35944619.
2. Всі подальші зміни та доповнення до цього Положення здійснює Правління Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок» без попереднього їх погодження з Загальними зборами, а також вчиняє інші дії пов'язані з організацією діяльності та функціонуванням Третейського суду. Всі зміни та доповнення до цього Положення Підлягають державній реєстрації.
3. Засновник не має права втручатися в діяльність Третейського суду та третейських суддів, яка пов'язана з розглядом справ.
Стаття 3. Місцезнаходження Третейського суду і місце третейського розгляду
1. Місцезнаходженням Третейського суду є місцезнаходження його засновника.
2. Місце проведення третейського розгляду визначається головою Третейського суду з урахуванням усіх обставин справи, зокрема, характеру справи, зручності місця третейського розгляду для сторін та складу Третейського суду. Засновник має право визначати розташування суддів за адміністративно-територіальним принципом.
3. Сторони можуть на свій розсуд обирати місце третейського розгляду та запропонувати його для затвердження голові Третейського суду, про що сторони повинні повідомити голову Третейського суду відповідною спільною заявою.
В разі затвердження запропонованого місця третейського розгляду, усі додаткові витрати, пов'язані з проведенням розгляду справи в цьому місці, покладається на сторони порівну.
Про визначення або затвердження запропонованого місця третейського розгляду голова Третейського суду постановляє відповідну письмову ухвалу.
Стаття 4. Цілі і завдання Третейського суду
1. Третейський суд створений з метою забезпечення справедливого, швидкого та ефективного третейського розгляду спорів та примирення осіб, які до нього звернулися.
2. Третейський суд здійснює свою діяльність на принципах самоуправління, добровільності, гласності та самофінансування. Третейський суд не ставить за основну мету одержання прибутків від своєї діяльності.
3. Основними завданнями діяльності Третейського суду є:
а) захист прав i охоронюваних законом інтересів юридичних осіб, об'єднань юридичних осіб, громадян-пiдприємцiв, а також фізичних осіб, які є сторонами третейського розгляду, шляхом всебічного розгляду i вирішення відповідно до закону майнових та немайнових споров між юридичними особами та/або громадянами-пiдприємцями чи фізичними особами;
б) сприяння здійсненню юридичними особами та громадянами-пiдприємцями законної господарської, іншої економічної діяльності;
в) удосконалення системи третейського судочинства, підвищення правової культури суб'єктів господарювання та громадян;
г) сприяння побудові в Україні правової держави.
Стаття 5. Підвідомчість справ Третейському суду
1. Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд Третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених Законом України «Про третейські суди».
2. Не можуть передаватися на розгляд Третейському суду:
а) справи у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
б) справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;
в) справи, пов'язані з державною таємницею;
г) справи у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
ґ) справи про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
д) справи, однією із сторін яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;
е) інші справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
є) справи, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України. Спір може бути переданий на розгляд Третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України «Про третейські суди».
3. Спір може бути переданий на вирішення Третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Стаття 6. Склад Третейського суду
1. Третейський суд складається з голови, заступника голови, третейських суддів, а також апарату Третейського суду.
2. Особам, які містяться у Списку третейський суддів видаються посвідчення встановленого зразка.
Стаття 7. Голова Третейського суду та його заступники
1. Голова Третейського суду обирається Правлінням Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок» із Списку третейських суддів строком на 5 років.
2. Голова Третейського суду може мати заступника, який обирається у той самий спосіб, що і голова Третейського суду.
3. Голова Третейського суду організовує діяльність Третейського суду та забезпечує його функціонування, виконує інші функції, в межах повноважень передбачених цим Положенням, Регламентом Третейського суду, а також без довіреності представляє інтереси Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок», які пов'язані з цілями та завданнями Третейського суду відповідно до цього Положення та які пов'язані з організацією діяльності і функціонування Третейського суду, в стосунках в Україні і за її кордоном.
4. Функції заступника голови Третейського суду визначаються головою Третейського суду.
5. Голова Третейського суду і його заступник можуть бути призначеними та обраними сторонами третейськими суддями при розгляді спорів Третейським судом.
6. В період відсутності голови Третейського суду його функції виконує його заступник.
7. Голова та заступник Третейського суду є штатними працівниками Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок» та на них розповсюджується трудове законодавство України.
Стаття 8. Апарат Третейського суду
1. Для забезпечення функціонування Третейського суду може створюватися Апарат третейського суду. Секретарі Апарату Третейського суду є штатними працівниками Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок» та на них розповсюджується трудове законодавство України.
2. Апарат Третейського суду складається з старшого секретаря апарату Третейського суду та секретарів апарату Третейського суду. Апарат Третейського суду може також складатися лише з старшого секретаря апарату Третейського суду.
3. Старший секретар та секретарі апарату Третейського суду призначаються Правлінням Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок».
4. Старший секретар та секретарі організовують діловодство та виконують інші функції, передбачені Регламентом Третейського суду.
5. При здійсненні покладених на них функцій старший секретар та секретарі підпорядковується голові Третейського суду.
6. Старший секретар та секретарі можуть бути призначені секретарем третейського розгляду.
Стаття 9. Третейські судді
1. Третейськими суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спру, має визнані сторонами знання, досвід та моральні якості, необхідні для вирішення спору, а також внесена до Списку третейських суддів Третейського суду.
2. При виконанні своїх функцій третейські судді неупереджені, незалежні і підкоряються тільки законові.
3. Третейські судді не є представниками сторін.
4. Правління Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок» затверджує Список третейських суддів Третейського суду, в якому зазначається: прізвище, ім'я та no-батькові третейського судді, дата його народження, освіта, отримана спеціальність, останнє місце роботи, загальний трудовий стаж, стаж роботи за спеціальністю.
5. Особи, вносяться до Списку третейський суддів Третейського суду безстроково та можуть бути внесені до нього за їх заявою до Третейського суду, в разі якщо відсутні підстави за яких особа не може бути третейським суддею або інші підстави чи обставин. які унеможливлюють внесення особи до Списку третейський суддів Третейського суду.
6. Не можуть вноситися до Списку третейських суддів, особи які відповідно до Закону України «Про третейські суди» не можуть бути третейськими суддями, а саме:
а) особи, які не досягли повноліття, та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням;
б) особи, які не мають кваліфікації, погодженої сторонами безпосередньо чи визначеної у Регламенті Третейського суду;
в) особи, які мають судимість;
г) особи, визнані в судовому порядку недієздатними.
7. Правління Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок» за рішенням зборів третейських суддів або з власної ініціативи може виключити третейського суддю зі Списку третейських суддів у наступних випадках:
а) некомпетентності третейського судді, що виявилась при третейському розгляді справ;
б) невиконання або неналежного виконання третейським суддею своїх обов'язків без поважних причин;
в) розголошення конфіденційної інформації щодо спорів, які розглядаються Третейським судом;
г) у разі надходження заяви особи, внесеної до Списку третейських суддів про виключення її з нього;
д) у разі не належного виконання третейським суддею вимог цього Положення та Регламенту Третейського суду;
е) у інших випадках передбачених цим Положенням та Регламентом Третейського суду.
8. Третейські судді, які внесені до Списку третейських суддів Третейського суду можуть бути штатними працівниками Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок», на яких розповсюджується трудове законодавство України або виконувати обов'язки третейського судді на підставі цивільно-правової угоди.
Стаття 10. Самоврядування третейських суддів
1. Для представництва та захисту інтересів третейських суддів Третейського суду може утворюватися орган третейського самоврядування передбачений цим Положенням та у визначеному ним порядку.
2. Органом самоврядування третейських суддів Третейського суду є збори третейських суддів, які скликаються по мірі необхідності головою Третейського суду або на вимогу не менше 50% третейських суддів внесених до Списку третейських суддів Третейського суду.
3. Головою зборів третейських суддів є голова Третейського суду.
4. До компетенції зборів третейських суддів відносяться:
а) аналіз практики правозастосування при розгляді спорів Третейським судом;
б) питання організації методичної роботи;
в) вибір делегатів на Всеукраїнський з'їзд третейських суддів;
г) вирішення питання про виключення третейського судді зі Списку третейських суддів;
ґ) надання рекомендацій Президії Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок» щодо включення кандидатур у Список третейських суддів;
д) інші питання, які стосуються діяльності Третейського суду та внесені до порядку денного зборів третейського суду на вимогу не менше 30% третейських суддів внесених до Списку третейських суддів Третейського суду.
5. Збори третейських суддів є правомочними, якщо на них присутні не менше 2/3 від загальної кількості третейських суддів внесених до Списку третейських суддів Третейського суду.
6. Рішення зборів третейських суддів є прийнятими в разі, якщо за них проголосувала більшість із третейських суддів, присутніх на зборах.
7. Порядок ведення зборів третейських суддів та порядок денний зборів визначається Головою зборів. До порядку денного включаються також будь-які питання, якщо цього вимагають не менше 50% третейських суддів внесених до Списку третейських суддів Третейського суду.
Стаття 11. Підстави та порядок припинення діяльності Третейського суду
1. Діяльність Третейського суду припиняється у випадку припинення діяльності (ліквідації) засновника Третейського суду - Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок» у встановленому законодавством порядку.
2. Діяльність Третейського суду може бути припинена за рішенням загальних зборів Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок» в інших випадках, зокрема, у разі економічної недоцільності подальшого існування Третейського суду.
3. Діяльність Третейського суду припиняється також у випадках прийняття відповідного рішення компетентним органом, зокрема судом, в порядку і на підставах, визначених чинним законодавством.